Бенчмаркінг як універсальна управлінська технологія впровадження змін

Гринюк В.О., група МОАмаг – 081 ЧДІЕіУ,

науковий керівник к.е.н., доцент Ладонько Л.С.

 

БЕНЧМАРКІНГ ЯК УНІВЕРСАЛЬНА УПРАВЛІНСЬКА ТЕХНОЛОГІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗМІН

 Стратегічне управління підприємством у ринкових умовах господарювання передбачає визначення існуючих позицій на ринку, сильних та слабких сторін діяльності. Щоб здійснити це ефективно, необхідно правильно визначити основу  і критерії порівняння, адже стратегічна позиція підприємства у ринковому середовищі — це його позиція щодо конкурентів. Інструментом для цього може слугувати технологія об’єктивного порівняння, яка успішно використовується у багатьох країнах — бенчмаркінг (benchmarking).  Дана технологія управління — це безперервний, систематичний пошук, дослідження кращої практики конкурентів і підприємств-лідерів із суміжних галузей з метою отримання інформації, необхідної для вдосконалення власної діяльності а також постійне порівняння бажаних змін і результатів бізнесу зі створеною еталонною моделлю власної організації бізнесу.

Серед зарубіжних вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики застосування бенчмаркінгу слід зазначити дослідження таких науковців, як Р. Кемп,. Міллер, Дж. Прескотт, Х., Дж. Харрінгтонта ін. Згідно з визначенням американського вченого Х. Харрінгтона бенчмаркінг — це стандарт чи еталон за допомогою якого можна виміряти, або оцінити рівень будь-якої системи організації, тобто це спосіб визначення, розуміння і розвитку найкращих продуктів, послуг, дизайну, обладнання, процесів й практик з метою покращення реальної ефективності організації. У найбільш простій і ясній формі бенчмаркінг можна визначити як процес знаходження й вивчення найкращих з відомих методів ведення бізнесу. Бенчмаркінг давно привернув до себе симпатію, й успішно використовується також в практиці управління японських, західноєвропейських та скандинавських бізнесменів і вчених.

Бенчмаркінг, як метод управління ефективністю різних сфер діяльності (виробництва, збуту, логістики, фінансів, кадрової політики й ін.) заснований на порівняльному аналізі роботи компанії з кращими представниками галузі (або інших галузей), полягає в оцінці власної і галузевої ефективності, ідентифікації та вивченні роботи галузевих лідерів і впровадженні найкращих галузевих досягнень у свою діяльність.

Бенчмаркінг здійснюється на стратегічному та оперативному рівнях. На стратегічному рівні бенчмаркінг передбачає концентрацію на слабких та сильних сторонах, які є стратегічно важливими з огляду на конкуренцію. Операційний бенчмаркінг є більш детальним, він спрямований на створення  конкурентних переваг у різних функціональних використання напрямах діяльності підприємства.

Крім того, на практиці використовують такі види бенчмаркінгової діяльності :

- внутрішній, або зовнішній бенчмаркінг;

- процесний, або системний бенчмаркінг;

- стратегічний, або операційний бенчмаркінг;

- бенчмаркінг ефективності (конкурентний);

- функціональний (загальний) бенчмаркінг;

- міжнародний бенчмаркінг.

Вибір підприємством того чи іншого виду бенчмаркінгу визначається такими умовами:

-  характером та складністю цілей та завдань, які необхідно вирішити (прості, складні);

- спрямованістю досліджень (внутрішні, зовнішні);

- рівнем, на якому передбачається проводити бенчмаркінг (стратегічний, операційний);

- доступними ресурсами й часом для проведення бенчмаркінгу;

- досвідом проведення бенчмаркінгу.

Бенчмаркінг проводиться за певною технологією: компанія повинна здійснити ряд послідовних кроків, які є поетапними і  призведуть до бажаного результату. Перший етап — планування дій; другий етап – збір і аналіз даних; третій етап — проведення порівняльного аналізу; четвертий етап — здійснення змін (втілення придбаного досвіду); п’ятий етап — контроль і оцінка результатів. Кількість етапів буває різна, оскільки процес можна розбити на більш другорядні етапи. Разом з тим базові принципи бенчмаркінгу скрізь однакові.Результативність застосування даної технології управління в зарубіжній практиці обумовлює пильну увагу вчених України. Можливості для застосування бенчмаркінгової діяльності в Україні реально існують, але мають місце і перешкоди, які обумовлені помилковим розумінням призначення бенчмаркінгу керівниками підприємств, відсутністю належних методик впровадження, недостовірністю звітної інформації, відсутністю професійних об’єднань, центрів бенчмаркінгу, державної підтримки.

Таким чином, можна зробити наступні висновки: а) бенчмаркінг – це універсальна управлінська технологія впровадження змін, різні його види оптимально розв’язують ті чи інші проблеми, не допускаючи кризових ситуацій, що робить його одним з більш дієвих методів управління підприємством в ринкових умовах; б) впровадження бенчмаркінгу в діяльність вітчизняних підприємств має істотно підвищити рівень якості їх роботи, забезпечити стабільний рівень конкурентоспроможності, сприятиме підвищенню ефективності та продуктивності економіки України в цілому. Досягнення позитивного результату від бенчмаркінгу залежить від усвідомлення важливості впровадження нового напрямку удосконалення діяльності вітчизняними підприємствами, а також відповідної підтримки з боку держави.

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий